Око

Збірка оповідань канадської поетеси і письменниці Меріенн Майкрос дарує відчуття магії життя, у якому незбагненне невимушено співіснує поруч зі зрозумілим і звичним, міф — виростає з прагматичної і буденної реальності і втілюється у кожному наступному поколінні.

Тринадцять історій написані простою прозорою мовою, притаманною більше для внутрішніх роздумів. Мабуть, саме тому вони дають відчуття тієї інтимності, яке неможливо створити штучно і яке дозволяє не просто схопити сюжет розповіді, але й пережити її і знайти у ній себе. Героїні Майкрос досить природно приймають у своє життя незбагненне і містичне, дають раду з вроками і пристрітом, вміють замовляти хвороби і говорити з померлими. Вони не брешуть собі, але водночас не впадають у розпач від власної правди, якою б гіркою та правда не була. Жінки Майкрос міцно стоять ногами на тому ґрунті, де їм доводиться творити своє життя. Сюжети оповідань розгортаються у різних країнах, за різних часів і за різних обставин.

У зовні химерному світі Меріенн Майкрос, панує натхнення пошуку і прийняття, прагнення порозумітися із собою і світом і відчуття містичного сплаву всього, що було, є і буде.

Те «око» — символ людських страхів, нашого ставлення одне до одного, а також прагнення людей захистити себе. «Око» символізує і ту величезну вагу, яку мають бачення, проникливість, влада думок і влада слів.

Меріенн Майкрос, інтерв’ю для «Гвельф Меркюрі Триб’юн», Онтаріо, Канада

Меріенн МАЙКРОС [Marianne Micros]

Канадська поетеса і письменниця грецького походження, авторка збірки оповідань «Око» (Eye, вперше видана у видавництві Guernica, 2018), збірок віршів «Угору сходами по морозиво» (Upstairs Over the Ice Cream, видавництво Ergo) і «Сімнадцять дерев» (Seventeen Trees, видавництво Guernica), а також численних публікацій в альманахах та періодичних виданнях. Доктор філософії і професор кафедри англійської мови та літератури Гвельфського університету, де понад тридцять років викладала літературу Ренесансу, шотландську літературу, народні легенди та міфи і красне письменство, має у творчому доробку наукові статті, монографії, літературні рецензії. Цикл поезій «Дочки Деметри» — номінант поетичного конкурсу імені Гвендолін Мак’юен, опублікований на сторінках квартальника «Exile: The Literary Quarterly». 2019-го року проза Майкрос стала одним із п’яти фіналістів на отримання щорічної літературної премії Генерал-губернатора Канади й увійшла до списку номінантів на літературну премію Данути Глід, найпрестижнішої нагороди Асоціації письменників Канади. Оповідання Майкрос залишають неповторне відчуття того, що легенда і реальність мають значно більше спільного, ніж ми вважаємо.

Зараз письменниця працює над новою книгою поезій і наступною збіркою оповідань.