Карпатська Україна в документах Другої Речі Посполитої: у 2 кн.

Серед усіх акторів, залучених до розв’язання карпатоукраїнського питання у 1938–1939 рр., Польща вирізнялася особливими мотивами. З одного боку, її дії проти Карпатської України були складовою боротьби за збереження українських земель у складі Другої Речі Посполитої та відповідно – її великодержавного статусу у міжнародній політиці. З іншого боку, вони були частиною ширшої стратегії Варшави, що передбачала знищення Чехо-Словаччини як незалежної держави та плацдарму впливів Франції у Центрально-Східній Європі з метою зведення на руїнах республіки Масарика – Бенеша власного геополітичного проєкту – «Третьої Європи» («Міжмор’я»). Саме на карпатських перевалах польська дипломатія і військо відчайдушно намагалося закласти фундамент під згаданий проєкт, адже саме тут перетинались зовнішньополітичні інтереси ключових союзників Польщі – Угорщини та Румунії, які мали сформувати ядро згаданого блоку. Запропонований до уваги збірник є продовженням підсерії «Карпатська Україна 1938–1939». Він вводить у науковий обіг цілий комплекс як вже відомих, так і зовсім невідомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Речі Посполитої (загалом 534), які відкривають польський погляд на проблему українського державотворення на Закарпатті в один із найбільш яскравих і водночас драматичних періодів історії регіону, коли той перетворився на об’єкт жвавого міжнародного зацікавлення та завзятої геополітичної боротьби. Польські джерела не тільки дозволяють вписати проблему Карпатської України у центральноєвропейський контекст, але і простежити ширший процес інтернаціоналізації українського питання та визначити роль останнього у вирішенні долі війни та миру на Європейському континенті напередодні Другої світової війни.