Не святий

Артему Щербакову двадцять три роки, він щойно переїхав до Києва у пошуках себе. Безробітний, вписався у друга. Артем починає вести щоденник і адресує його батькові, з яким ніколи не бачився. Він записує все, що пережив. 

Про що він може розповісти у свої 23 роки? Як він народився в пустелі Туркменістану і у дев’ять років наново вчився ходити після травми. Як займався рейдерством у Маріуполі, торгував наркотиками і працював офіціантом. Шукав щастя в Америці, де одного разу олень, що вискочив із лісу, зжер його труси. Як продавав крадене армійське паливо в секторі «М», побачив українську війну і став секретним агентом. Ненадовго. І не зовсім секретним. Як звабив багато жінок — майже як у історіях про Джеймса Бонда.

Головний герой зростає в епоху повалених режимів і розмитих цінностей, шукає себе і своє місце по-всьому світу. Усі його історії правдиві. Як і будь-які історії про секретних агентів.